новий

-а́, -е́.

1) Який недавно виник, з'явився, не існував раніше; недавно зроблений, створений і т. ін. || Якого ще не одягали, не носили; який зберіг свій первісний вигляд. || Якого раніше не використовували, не застосовували; який не був у вжитку.

2) Який стосується найближчого часу; сучасний. || Який замінив собою старий.

••

З Нови́м ро́ком — поздоровлення, привітання у зв'язку з настанням наступного року.

Нови́й Заві́т (Запові́т) — церковна книга, яка містить виклад християнської релігії.

3) Недавно відкритий, винайдений, виведений, створений і т. ін. || Який проявився недавно; незвіданий. || Досі невідомий, незнаний. || у знач. ім. нове́, -во́го, с. Те, що недавно з'явилося, раніше не було відоме.

4) Зовсім інший, не той, що був раніше. || Який настає безпосередньо за чим-небудь.

5) Якого раніше не бачили, з яким не були знайомі; невідомий, незнайомий. || Який уперше прибув, з'явився куди-небудь. || Який уперше приступає до якої-небудь роботи, не має достатнього досвіду; недосвідчений у чому-небудь.

6) Який приходить на зміну попередньому, замінює його (про людей). || Введений на зміну старому.

7) Наступний, черговий.

8) Який виріс у цьому році або виготовлений з останнього урожаю.

9) Уживається як складова частина географічних назв. Нова Гвінея. Нова Зеландія. Нова Земля.